17 жовтня 2008 року я уклав договір добровільного страхування транспортних засобів № 913/237/38 з Відкритим Акціонерним товариством Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».

18 березня 2009 року близько 17.30 після мийки автомобіля помітив, що права (дальня від водійського місця) сторона автомобіля пошкоджена (подряпана пазурами тварини). Я згадав, що за добу пізно ввечері в другому місті (Запоріжжі), і на стоянці перед супермаркетом біля моєї машини була прив’язана собака (хто хазяїн собаки я не знаю), тоді я не звернув на це уваги. Близько 18.00 я подзвонив з мобільного на телефон офісу страхової компанії у м. Дніпропетровську, але трубку ніхто не брав. Наступного дня, 19 березня 2009 року, я зранку з стаціонарного телефону подзвонив на гарячу лінію 8-800-ХХХ-ХХХ-Х і зареєстрував свій страховий випадок під № 76829.

Під час розмови з оператором на гарячій лінії, оператор запитав, чи звертався я правоохоронних органів для реєстрації випадку пошкодження автомобіля? Я відповів, що не звертався і запитав, чи треба було обов’язково звертатись? Оператор відповів, що зовсім не обов’язково. Ще оператор зазначив, що протягом семи днів я повинен приїхати в офіс страхової компанії і написати заяву.

23 березня 2009 року я приїхав на центральний Дніпропетровський офіс страхової компанії і написав заяву на виплату страхового відшкодування. Приніс рахунок з СТО на суму 2200 грн. Заяву прийняли і сказали передзвонити в четвер 26 березня 2009 року.

26 березня я подзвонив на офіс страхової компанії. Мені повідомили, що мені відмовили в виплаті по страховому випадку із за того, що я не звернувся до правоохоронних органів.