У 2016 році я отримала травму ноги. На той момент я була застрахована у компанії "Кредо". Після звернення до компанії я отримала страхове відшкодування. Я повірила у те, що існують чесні компанії, які дотримуються умов договору страхування і уклала страхові договори для сина і чоловіка.
У 2018 році я впала з драбини і отримала струс мозку. Я звернулась у лікарню і мені дали довідку про отриману травму. У довідці було вказано де, коли і за яких обставин я отримала травму. Але страхова компанія не виплатила мені відшкодування, тому що я не надала тих документів, які, на їхню думку, підтверджували б мій діагноз. В той час мені було зовсім не до того, щоб виясняти, які саме документи потрібно ще додати.
31-го грудня 2019 року мій чоловік, працюючи на фуговочному станку, поранив пальці на руці. Я знову звернулась у страхову компанію. Нам з чоловіком прийшлось кілька разів їздити у лікарню, тому що довідки, які писали в лікарні не "підходили". Лікар-травматолог, після того, як я прийшла до нього в черговий раз дуже здивувався, що довідка не така. Він сказав, що неодноразово виписував такі довідки і пацієнти отримували страхове відшкодування. Крім того, що кілька разів переписувались довідки, менеджер компанії сказала, що потрібно ще додати знімки до та після операції. Не знаю чому, але знімки до операції ніхто не робив. Тому я принесла в Приватбанк знімки після операції. Тут теж сталася прикрість. Співробітниці банку зробили знімок на скляних дверях. У страховій компанії сказали, що такі знімки їм не підходять. Їм потрібні знімки, зроблені на світлому фоні монітора. У банку довго не хотіли робити такий знімок. Але коли я подзвонила у "Кредо" і їхня співробітниця сказала, що знімки, зроблені на дверях не підходять, то врешті зробили знімки на моніторі.
До райцентру нам їхати 50 кілометрів. Прийшлось їздити кілька разів, щоб оформити страхову подію. А в результаті прийшов лист із компанії, де повідомлялось, що ми "не надали відповідні документи і дана подія не може бути кваліфікована як страхова подія". У чоловіка залишились рани на руці, а у мене - на душі (через людську байдужість, цинізм і несправедливість).